Лаванда колоскова трава Скарбниця здоров'я 50 г

Фармакологічні властивості

Квітки й траву лавандивикористовують як слабозаспокійливий іспазмолітичний засіб

• при мігрені, неврастенії, нервовому серцебитті;
• серцево-судинні захворювання;
• болях у ділянці шлунково-кишкового тракту;
• хвороби нирок;
• як діуретичний і такий, що розріджуєжовч, засіб.

Лавандову олію, якамає антисептичні властивості, використовують для лікування гнійних ран і гангрени.

При ревматизмі й невралгічнихболях розведену в спирті лавандову олію використовують якподразнюючий засіб, який зумовлює приплив крові до шкіри.

Сушену лаванду рекомендують для застосуванняз метою оптимізації середовищаприміщень і покращення психоемоційного стану людини.

Крім того ефірна олія, яка міститься в рослині зумовлює загибель дифтерійних бактерій, стрептококів і гноєтворнихстафілококів, забезпечує поліпшення функціонування нервової й серцево-судинноїсистеми, зменшує стомлення, підвищує реактивність організму людини.

Сухі суцвіття рослини використовуютьу побуті як засіб, що відлякуєміль.

Лікарські форми і застосування

Внутрішньо: настій (20 гсировини на 400 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) по півсклянки 3-4 рази на день.

Зовнішньо:

• длявтирань при вивихах і забиттях якболетамувальний засіб – настій на олії (1 частина лаванди на 5 частин соняшникової олії, настоюють 1-2 місяці);
• для примочокпри екземі – настій трьохстолових ложок суміші квіток лаванди(10 г), трави чебрецю звичайного (30 г), листя розмарину справжнього (10 г), квіток ромашки лікарської (30 г) настоювати на 0,5 локропу.

Протипоказання: індивідуальна несприйнятливість.