Варикозне розширення вен – захворювання, що супроводжується витонченням венозної стінки, збільшенням просвіту вен та утворенням аневризмоподібних вузлуватих розширень. Зазвичай, говорячи про варикозне розширення вен, мають на увазі самостійне захворювання - варикозну хворобу нижніх кінцівок. Варикозна хвороба проявляється відчуттям тяжкості в ногах та їх стомлюваністю, набряками стоп та гомілок, нічними судомами в ногах, візуальним підшкірним розширенням вен з утворенням венозних вузлів. Перебіг варикозної хвороби може ускладнитися флебітом, тромбофлебітом, розвитком хронічної венозної недостатності та утворенням трофічних виразок. Основним способом діагностики варикозу та його ускладнень є УЗДГ.

Варикозна хвороба (варикоз)

За певних умов (деякі захворювання, вроджена патологія) можуть розширюватися як вени нижніх кінцівок. Так, портальна гіпертензія може спричинити розширення вен стравоходу. При варикоцелі виявляється варикозне розширення вен насіннєвого канатика, при геморої – розширення вен в області анального отвору та нижньої частини прямої кишки. Незалежно від локалізації процесу, існує спадкова схильність до розвитку варикозу, пов'язана з вродженою слабкістю судинної стінки та недостатністю венозних клапанів.

Варикозне розширення вен – захворювання, яке відбувається розширенням поверхневих вен, несупроводженням венозних клапанів, утворенням підшкірних вузлів і порушенням кровотоку в нижніх кінцівках. За даними різних досліджень в області флебології варикозом страждає від 30 до 40% жінок і від 10 до 20% чоловіків у віці старше 18 років.

 

Фактори ризику варикозу

Варикозне розширення вен – поліетіологічна хвороба. Виділяють кілька факторів, що збільшують ризик розвитку варикозу:

  • Генетична схильність, зумовлена слабкістю судинної стінки внаслідок недостатності сполучної тканини.
  • Вагітність. Вважається, що варикозне розширення судин при вагітності розвивається із-за збільшення об'єму циркулюючої крові та здавлення застарілих вен вагітної матки.
  • Ожиріння - доказовий фактор ризику виникнення варикозу. Якщо показник маси тіла збільшується до 27 кг/м2, ризик розвитку захворювання зростає на 33%.
  • Спосіб життя. Ризик розвитку варикозу збільшується при тривалому стані сидячи або стоячи, постійних статичних навантаженнях, особливо – пов'язаних з підйомом ваг. Несприятливий вплив на перебіг захворювання мають корсети, що сприяють підвищенню внутрішньочеревного тиску і тісний одяг, що здавлює магістральні вени в області пахових складок.
  • Особливості харчування. Імовірність розвитку варикозу збільшується при малому вмісті в раціоні фруктів та сирих овочів. Дефіцит грубої клітковини призводить до хронічних запорів, а недолік деяких корисних речовин – порушення відновлення структури венозної стінки.
  • Порушення гормонального балансу. Певний вплив на поширеність захворювання надає широке поширення засобів гормональних контрацептивів та гормональних препаратів, які застосовуються при терапії остеопорозу та клімактеричного синдрому.

Класифікація варикозу
Існує кілька класифікацій варикозного розширення вен. Такое многообразие обумовлено поліетіологічністю захворювання і безліччю варіантів течії варикозу.

Міжнародна класифікація

Існує визнана міжнародна класифікація варикозного розширення вен, яку використовують лікарі багатьох країн світу:

Клас 0. Ознаки варикозу відсутні. Пацієнти скаржаться на тяжкість у ногах.
Клас 1. Візуально визначаються сіточки вен і судинні зірочки (телеангіоектазії). У деяких хворих ночами з'являються м'язові судоми.
Клас 2. Під час огляду пацієнта видно розширені вени.
Клас 3. З'являються набряки стоп, кісточок і гомілок, які зникають після короткочасного відпочинку.
Клас 4. Під час огляду виявляються ознаки ліподерматосклерозу (дерматити, гіперпігментація гомілок).
Клас 5. Утворюються передвиразки.
Клас 6. Розвиваються стійкі трофічні виразки.

 

Діагностика варикозу

Постановка діагнозу не становить труднощів. Для оцінки тяжкості порушень гемодинаміки застосовується дуплексне ангіосканування, УЗДГ вен нижніх кінцівок. Можуть використовуватися ренгенологічні, радіонуклідні методи дослідження та реовазографія нижніх кінцівок.

Лікування варикозу

У лікуванні пацієнтів з варикозом широко використовуються натуральні препарати, такі як Провен та Венафіт, які ефективні навіть при запущених формах варикозного розширення вен і при внутрішніх і зовнішніх гемороях. Він підвищує тонус венозних судин, зміцнює венозний і лімфатичний отток, зменшує запалення венозної стінки, а також інші препарати комплексу Екомед при варикозі.

Профілактика варикозу

Важливу профілактичну роль грає формування правильних стереотипів поведінки (лежати краще, ніж сидіти і ходити краще, ніж стояти). Якщо доводиться довго перебувати у положенні стоячи чи сидячи, необхідно періодично напружувати м'язи гомілок, надавати ногам піднесене чи горизонтальне становище. Корисно займатися певними видами спорту (плавання, велосипедні прогулянки). У період вагітності та при тяжкій роботі рекомендується застосовувати засоби еластичної компресії. З появою перших ознак варикозного розширення вен слід звертатися до флеболога.